Всесвітній день серця

29 вересня 2017 року в усьому світі відзначається Всесвітній день серця, який вперше був організований в 1999 році з ініціативи Всесвітньої федерації серця. У проведенні Всесвітнього дня серця беруть участь всі офіційні члени Всесвітньої федерації серця, включаючи 186 кардіологічних товариств і фондів в більш ніж 100 країнах світу.

Метою проведення даного Дня є підвищення свідомості суспільством небезпеки, яку представляє епідемія серцево-судинних захворювань як у всьому світі, так і в нашому регіоні.

Серцево-судинні захворювання, як найважливіша медико-соціальна проблема охорони здоров’я, за поширеністю, займають лідируючі позиції серед інших захворювань і є основною причиною смерті в усьому світі. За оцінками ВООЗ більше 75% випадків смерті від даної групи захворювань відбуваються в країнах з низьким і середнім рівнем доходу.

За даними статистики в м Харкові за 6 місяців 2017 року зареєстровано:

– на гіпертонічну хворобу – 240 395 випадків, з них вперше 15 810 (за аналогічний період 2016 – 244 817 випадків, з них вперше 16 623);

– на ішемічну хворобу серця – 198 338 випадків, з них вперше 14 495 (в 2016 – 197 732 випадки, з них вперше 14 723);

– інфарктом міокарда – 834 випадки (в 2016 – 999 випадків);

– інсультом – 1 167 випадки (в 2016 посилання – 1 358 випадків).

Серцево-судинні захворювання – це група хвороб серця і кровоносних судин, що зумовлені порушенням їх нормального функціонування. В основі патології судин і серця лежить атеросклероз, при якому на стінках судин утворюються бляшки. Серед усіх хвороб серцево-судинної системи найбільш часто реєструють випадки гіпертонічної хвороби, ішемічної хвороби серця, інфаркту міокарда та інсульту, ураження судин різних органів атеросклерозом, а також ревматичне ураження серця.

Існує ряд факторів ризику, які провокують і є причиною виникнення даної патології:

  1. Фактори, які модифікуються – на них людина може вплинути і запобігти. Це – неправильне харчування, фізична інертність, вживання тютюну і зловживання алкоголем, підвищений артеріальний тиск, цукровий діабет, ожиріння, а також психологічний стрес. Дані фактори майже в 80% випадків призводять до виникнення серцево-судинних патологій.
  2. Фактори, які не модифікуються – на них людина впливати не може: стать, вік, генетична схильність. Як стверджує ВООЗ, чоловіки хворіють на ішемічну хворобу серця частіше і захворювання у них розвивається в більш молодому віці, ніж у жінок. Ризик придбати дану патологію збільшується з віком як для чоловіків, так і для жінок. Люди, у яких найближчі родичі страждають серцево-судинними захворюваннями (особливо, якщо перенесли інфаркт міокарда у віці до 50 років), мають несприятливу спадковість і підвищений ризик захворіти на ішемічну хворобу серця.

Слід зазначити, що саме ті фактори ризику, на які можна вплинути (модифікуються) і запобігти в силу людського бажання і можливостей сучасної медицини, є предметом для впливу в рамках профілактичних заходів, в основі яких лежить попередження захворювань серця і судин, а також зниження ризику можливих ускладнень.

Первинна профілактика серцево-судинних захворювань передбачає, в першу чергу, ведення здорового способу життя і включає в себе:

  1. Відмова від паління. Фахівці стверджують, що ризик розвитку інфаркту або інсульту у курців починає знижуватися відразу ж після припинення вживання тютюнових виробів, а через рік може знизитися на 50%.
  2. Правильний раціон харчування. Особливу увагу до вживаної їжі потрібно звертати людям старше сорока років з урахуванням підвищеного ризику атеросклерозу в цьому віці. Необхідно відмовитися від жирної і смаженої їжі, скоротити вживання м’яса за рахунок введення в раціон сиру, молочних страв, овочів і фруктів. Для гіпертоніків існують обмеження у вживанні солі і рідини. Людям з надмірною масою тіла дієтологи рекомендують включити в раціон рибні блюда, каші, в салати додавати не майонез, а масло рослинного походження. Замість газованих напоїв корисно для здоров’я вживати зелений чай і відвари трав. Обмеження стосуються також солодощів і кондитерських виробів. Калорійний склад не повинен перевищувати потреби за віком і фізичними параметрами.
  3. Регулярна фізична активність – потрібно коригувати залежно від стану пацієнта, віку, способу життя, наявності неврологічних порушень та інших патологій. Для пацієнтів з серцево-судинними захворюваннями рекомендації щодо фізичних навантажень повинні ґрунтуватися на всебічному клінічному обстеженні, що включає результати проби навантаження. Для здорових людей рекомендовано заняття фізкультурою переважно 30-45 хв. 4-5 разів в тиждень. Бажано включити в спосіб життя прогулянки пішки, плавання, біг, дихальну гімнастику, йогу. Фахівці радять займатися спортом на свіжому повітрі або хоча б у добре провітреному приміщенні.
  4. Контроль артеріального тиску. Підвищення артеріального тиску набагато прискорює розвиток атеросклерозу та ішемічної хвороби серця. Виходячи з цього, найважливішим завданням є постійний контроль артеріального тиску і підтримання його на нормальному рівні, не вище 140/90 мм рт. ст. При підвищеному тиску рекомендовані гіпотензивні препарати тільки за призначенням лікаря.
  5. Обов’язковим є регулярне проходження медичних оглядів в дорослому віці з метою раннього виявлення захворювань та факторів ризику їх розвитку.

У м. Харкові висококваліфікована медична допомога хворим з серцево-судинними захворюваннями надається в ДУ «Національний інститут терапії ім. Л.Т. Малої НАМН України», розташованому за адресою: м. Харків, пр. Любові Малої, 2а (к.т. 373-90-73); КЗОЗ «Харківська міська клінічна лікарня №8», розташованому за адресою: м. Харків, вул. Салтівське шосе, 266г (к.т. 725-11-17).

КЗОЗ «Харківський міський центр здоров’я»

   

Теги: ,

Роздрукувати Роздрукувати
Запись на прием
Share On Facebook
Share On Twitter
Share On Google Plus
http://8pol.city.kharkov.ua/?feed=rss2
222