ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ СЕРЦЯ

Всесвітній день серця, щорічно 29 вересня, проводить Всесвітня Федерація Серця за підтримки Всесвітньої організація охорони здоров’я, ЮНЕСКО та інших міжнародних організацій, включаючи 186 кардіологічних товариств і фондів в більш ніж 100 країнах світу.

Криза в галузі охорони здоров’я, викликана пандемією COVID-19, виявила нагальну потребу пошуку різних інноваційних способів контролю за станом серця. Використання можливостей цифрової охорони здоров’я (телемедицина,  встановлення спеціальних додатків на телефони) для підвищення обізнаності, профілактики та лікування серцево-судинних захворювань у всьому світі – мета Всесвітнього дня серця, який в 2021 році пройде під гаслом «Використовуйте серце для підключення».

Хвороби серця залишаються провідною причиною смертності в усьому світі вже 20 років. Проте, ніколи ця група захворювань не забирала так багато життів, як сьогодні. З 2000 р. число випадків смерті від ішемічної хвороби серця зросло більш ніж на 2 мільйони і в 2019 р. досягло майже 9 мільйонів, що складало 16% всіх смертей у світі.

За даними статистики в м. Харкові за 6 місяців 2021 року зареєстровано:

 – гіпертонічної хвороби – 157 475 випадків, з них вперше – 10 928 (за аналогічний період 2020 року 176 045 випадків, з них вперше – 11 089);

 – ішемічної хвороби серця – 130 394 випадки, з них вперше – 8779 (в 2020 році 151 275 випадків, з них вперше – 9 036);

 – інфаркт міокарда – 819 випадків (у 2020 році 848 випадків);

 – інсульт – 1473 випадки (у 2020 році 1252 випадки).

Серцево-судинні захворювання (ССЗ) є групою хвороб серця і кровоносних судин, в якій основне значення мають гіпертонічна хвороба, ішемічна хвороба серця, ураження судин різних органів атеросклерозом, інфаркт міокарда та інсульт, а також ревматичне ураження серця.

Причини виникнення серцевої патології можна розділити на:

  • Біологічні фактори: вік, стать, спадковість (ранній розвиток ССЗ у родичів), генетичні фактори, що сприяють виникненню дисліпідемії, гіпертензії, толерантності до глюкози, цукровий діабет і ожиріння;
  • Поведінкові фактори: харчові звички, паління, низька рухова активність, вживання алкоголю, стреси.

Наявність навіть одного з факторів ризику збільшує смертність чоловіків у віці 50-69 років в 3,5 рази, а поєднана дія кількох чинників – в 5-7 разів.

Найбільш поширеними симптомами серцево-судинних захворювань є болі або неприємні відчуття в області грудної клітини, за грудиною; задишка; набряклість нижніх кінцівок; підвищення артеріального тиску, запаморочення і/або головні болі; серцебиття, перебої в роботі серця; підвищена стомлюваність тощо. Ці симптоми мають різну ступінь важкості та можуть проявлятися ізольовано або в поєднанні між собою.

Сучасні діагностичні методи дозволяють з високим рівнем достовірності визначати стан серцево-судинної системи. Контроль артеріального тиску, визначення показників ліпопротеїдів, холестерину, глюкози, креатиніну, електро- та ехокардіограма, холтерівське моніторування, дуплексне сканування та інші методи лабораторної та інструментальної діагностики допомагають контролювати стан серцевого м’яза, клапанів та судин, а також виявляти зміни у метаболізмі.

Своєчасне звернення до лікаря та прихильність пацієнта до лікування дозволяють поліпшити якість життя та запобігти розвитку важких ускладнень, таких як інфаркт міокарда та інсульт.

Профілактика захворювань серця і судин полягає у дотриманні наступних рекомендацій:

  1. Правильний раціон харчування. За рекомендаціями ВООЗ, збалансований раціон харчування повинен включати не менше 400 г овочів і фруктів на добу; продукти, що містять поліненасичені жирні кислоти – морепродукти, рибу – 2 рази на тиждень; рослинні масла – оливкова, кукурудзяна, соняшникова – близько 2 ст.л./добу; продукти, багаті калієм і магнієм (сухофрукти, горіхи, каші, печена картопля). Слід обмежити вживання легкозасвоюваних вуглеводів, в першу чергу цукру; продуктів, багатих на холестерин (печінка, вершкове масло, сметана, вершки, яйця); алкоголю.
  2. Зменшення споживання кухонної солі до 5 г/добу, в т.ч. в продуктах, що містять «приховану» сіль: копчені та варені ковбасні вироби, консервовані продукти, хліб. Дослідження показали, що, якщо обмежити вживання солі, ризик інфаркту міокарда може знизитися на 25%.
  3. Регулярна фізична активність і контроль маси тіла. Здоровим людям рекомендована будь-яка фізична активність протягом 30-45 хв. 4-5 разів на тиждень. Для пацієнтів з встановленим серцево-судинними захворюваннями рекомендації повинні ґрунтуватися на всебічному клінічному обстеженні, що включає результати проб навантаження.

Надмірна вага підвищує ризик розвитку ішемічної хвороби серця та інших захворювань, пов’язаних з атеросклерозом. Для оцінки своєї ваги використовуйте просту формулу визначення індексу маси тіла (ІМТ) = вага (кг)/ріст (м²). ІМТ до 24,9 – це нормальна маса тіла; 25-29,9 – надлишкова маса тіла; 30-34,9 – ожиріння I ступеня; 35-39,9 – ожиріння II ступеня; 40 і більше – ожиріння III ступеня.

  1. Відмова від паління. Люди, що палять в 5 разів більше схильні до ризику розвитку серцево-судинних захворювань, у порівнянні з однолітками, що не палять. Ризик розвитку інфаркту або інсульту починає знижуватися відразу ж після припинення вживання тютюну, а через рік може знизитися на 50%.
  2. Контроль артеріального тиску. Підвищення артеріального тиску набагато прискорює розвиток атеросклерозу та ішемічної хвороби серця. Тому, найважливішим завданням є постійний контроль артеріального тиску і підтримка його не вище 140/90 мм рт.ст.
  3. Контролювати рівень глюкози в крові, який не повинен перевищувати показники 3,3 – 5,5 ммоль/л, а глікований гемоглобін не повинен перевищувати < 6,5%.
  4. Знизити кількість стресів. Постійні психологічні перевантаження призводять до викиду гормонів стресу (катехоламінів і кортикостероїдів), які викликають спазм судин, прискорене серцебиття. Підвищення психологічної стресостійкості займає важливе місце в профілактиці серцево-судинних захворювань.

Навіть невеликі зміни, внесені в спосіб життя, можуть уповільнити передчасне старіння серця і судин. Ніколи не пізно почати вести здоровий спосіб життя!

 У м. Харкові висококваліфікована медична допомога хворим з серцево-судинними захворюваннями надається в ДУ «Національний інститут терапії ім. Л.Т. Малої НАМН України», розташованому за адресою пр. Любові Малої, 2а (телефон приймального відділення 373-90-73); КНП «Міська клінічна лікарня №8» Харківської міської ради, розташованому за адресою вул. Салтівське шосе, 266г (телефон 725-11-12); структурному підрозділі «Відділення кардіохірургії та невідкладної кардіології» ДУ «Інститут загальної та невідкладної хірургії ім. В.Т. Зайцева НАМН України», розташованому за адресою: в’їзд Балакірєва, 1 (телефон консультативної поліклініки 349-41-10).

КЗОЗ «Харківський міський центр здоров’я»

Теги: ,

Роздрукувати Роздрукувати
Запись на прием
Share On Facebook
Share On Twitter
Share On Google Plus
http://8pol.city.kharkov.ua/?feed=rss2
222